Повернення Гоголя додому. Як створювались українські комікси за творчістю українського письменника

Інсайди про графічний роман «Микола Гоголь. Комікси!»

В червні 2026 року ветеранське видавництво RAINSHOUSE презентувало книгу «Микола Гоголь. Комікси!». Над цим графічним романом колектив працював багато років. І коли я пишу «багато», я маю на увазі реально багато. Робота над виданням розпочалась в 2020 році, ще до повномасштабної війни. І якщо врахувати, що оригінальні малюнки були зроблені в 1991-1993 роках, термін «багато» отримує додаткове значення.

На сьогоднішній момент ця книга є найбільшим омнібусом – збіркою – коміксів українського походження, яка колись існувала. Крім того, мова йде про перші комікси взагалі, намальовані в Україні після відновлення незалежності в 1991 році.

Своїм матеріалом мені хочеться розповісти про непростий шлях видання графічного роману – від задуму до втілення. Сподіваюсь, текст стане в нагоді не лише як цікавий екскурс в історію, а й практичний довідник для тих, хто прагне розвивати українську коміксистику як перспективу галузь національної культуру.

Художник Андрій Перетятько та графічний роман «Микола Гоголь. Комікси!». 2026 рік.

Ідеологічно Nаш Микола

На самому початку розповіді важливо чітко окреслити. Десятиліттями точаться дискусії про те, ким був Микола Васильович Гоголь – українським чи російським письменником. За місцем народження та за генеалогічним походженням він був однозначно українцем, але свої твори здебільшого писав російською мовою.

Росіянам останнього факту достатньо, аби називати Гоголя «русским автором». Деяким же українцям, які страждають на комплекс меншовартості, цього також достатньо. Як мінімум для того, щоб віддати свого митця росіянам «у власність».

Правда ж полягає в тому, що мова безперечно є маркером. Проте значення має не лише те, якою мовою ти послуговуєшся, а й те, які думки ретранслюєш тією мовою.

Більшовик Ярослав Галан все життя присвятив тому, щоби писати українофобські книги чистою українською мовою. Митець Тарас Шевченко заради України пішов на солдатську каторгу, при цьому все життя писавши значну частину своїх щоденників російською мовою. Але ці факти не вводять нас в оману. Нащадками Галан справедливо вважається національним зрадником, а Шевченко – національним героєм.

Ті ж самі критерії слід враховувати й при оцінці Гоголя. Його книги, особливо «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Тарас Бульда» написані хоча й специфічною, але все ж таки російською мовою. Одночасно з цим вони є питомо українськими за своїм змістом. Сам нащадок козацького роду, Микола Васильович прагнув в прозі зафіксувати легенди й повірʼя свого народу. І тим, свідомо чи несвідомо, фактично створив особливу українсько-козацьку міфологію.

Марка Укрпошти 2008 року випуску, присвячена 200-річчю з дня народження Миколи Васильовича Гоголя.

Достатньо згадати, як в 20 столітті про нього писав теоретик українського націоналізму Дмитро Донцов.

Українця з мене зробили Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко, яких я знаю з того часу, як навчився читати, цебто від 6 року життя.

Трагічно відчув драму розколеної української душі, яка терпіла на дисгармонію між інтелектом і, волею, на заник останньої — Микола Гоголь. Він задихався в рідній старосвітщині, яка не в силі була видобути з себе ні однієї, кажучи його стилем, гігантської ідеї, ані великого патосу. За тим патосом тужила цілий час його душа.

Дмитро Донцов

Ідеолог українського інтегрального націоналізму

В сучасності змінилось небагато. Для мільйонів людей саме знайомство з художніми творами Гоголя одночасно стає поштовхом для вивчення традицій власного народу.

Микола Васильовий Гоголь за всіма наявними історичними та світоглядними ознаками є українським письменником. І саме цим зумовлено те, що значна кількість українських митців надихається ним при творенні власних культурних продуктів.

Екслібріс (спеціальний книжковий знак, котрий засвідчує власника книги, в цьому випадку Миколи Неймеша) з зображенням Гоголя та Шевченка. Художник Борис Романов, місто Сєверодонецьк, 2007 рік.

Попкультурні девʼяності

Після відновлення незалежності України в 1991 році настав цікавий час. З одного боку зникла совєтська цензура й зʼявилась можливість творити суто національно-орієнтовані українські культурні проекти. З іншого настала економічна турбулентність, в умовах якої ці культурні проекти було непросто створювати і ще ваще доносити до кінцевих споживачів, оскільки ті не мали можливість за них платити.

Саме в таких реаліях постала коміксистика незалежності. Художники малювали її не тому, що це було вигідно, а тому, що вони хотіли її малювати. Навіть на збиток самім собі.

До повномасштабної війни я створив невелику приватну колекцію раритетних українських коміксів родом з 1990-х років. Купуючи їх на барахолках та аукціонах, мені іноді потрапляли до рук доволі незвичні екземпляри. Головним з них став комікс «Вій».

Комікс «Вій», художник Андрій Перетятько, 1993 рік.

Він був повністю двомовним. При чому двомовним в гарному сенсі – українській текст на кожній сторінці дублювався також англійською мовою. Крім того, увагу привертала й мальовка. Комікс фактично складався з великої кількості ілюстрацій, значна частина з яких легко могла б зійти за окремі картини. Автор – у вихідних даних він був зазначений як Андрій Перетятько – малював фарбами, і в той час створив не скільки комікс, скільки графічний роман по гоголівському «Вію».

Сторінки з коміксу «Вій», художник Андрій Перетятько, 1993 рік.

Незважаючи на свій гарний вигляд, комікс не став для мене чимось особливим одразу – я просто поклав його в архів. А через деякий час на одному з форумів побачив оголошення про продаж іншого коміксу авторства того ж Перетятька – «Ніч перед Різдвом». Оскільки інформація була суто текстовою, а автор давно не оновлював свій акаунт, ситуація виглядала як звичайна помилка, плутанина в назвах.

Пошуки по Інтернету дали несподіваний результат. Жодних коміксів Перетятька, окрім «Вія», я не знайшов. Проте знайшов самого Перетятька. Його резюме було активним, він шукав роботу ілюстратора, і в портфоліо зазначав, що в період 1991-1993 років створив ряд коміксів по творчості Гоголя.

На той момент я вже заснував RAINSHOUSE як закритий клуб, що працював над розробкою веб-сайту, де планувалось на безоплатній основі розміщувати цифрові книги з теорії українського націоналізму. Враховуючи вищезгадану мною позицію Донцова щодо Гоголя, мені здалось корисним поспілкуватись з творцем коміксів на основі творчості митця – без конкретних цілей.

Перетятько погодився на зустріч швидко. В офіс він взяв зразки своїх попередніх робіт. І яким було моє здивування, коли він дістав з портфелю не один гоголівський комікс, а цілих три! «Вій», «Ніч перед Різдвом», «Страшну помсту» – кожен на 48 сторінок, всі двомовні, товсті, повністю завершені й надруковані в період 1991-1993 років. І навіть більше – Перетятько побічно згадав, що існує й четвертий комікс з тієї ж серії, але з ним «все складно».

Обкладинки оригінальних коміксів «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Вій». Художник Андрій Перетятько, 1993 рік.

Виявилось, що в девʼяностих художник співпрацював з видавництвом «Генеза». Їхня спеціалізація – навчальна література. Оскільки що тоді, що зараз (чого тут гріха таїти!) розповсюджена думка «комікси для дітей», редактори хотіли створити «адаптовану шкільну класику для підлітків». Конкретно – перенести найпопулярніші твори Гоголя в комікс-формат. Це і стало головним і по суті єдиним технічним завданням видавництва для художника.

Перетятько узгодив роботу над чотирма історіями. По всім ним він попередньо малював кольорові ескізи формату А5 на затвердження, а згодом вже робив фінальні малюнки розміру А4. Він зберіг їх в своєму особистому архіві.

На виході фактично виходило дві варіації одного й того самого коміксу – схематична й детальна. Оскільки мова йде про ручну роботу без використання компʼютера, можна уявити, наскільки багато часу на це пішло.

Оригінальні схематичні ескізи до коміксів по Гоголю, художник Андрій Перетятько, 1991-1993 роки.

Три комікси «Генеза» надрукувала, а ось з четвертим твором, заснований на «Сорочинському ярмарку», не склалось. Суспільство України епохи девʼяностих не було готово масово читати комікси, тим паче засновані на «і так відомій всім шкільній програмі». Перетятько частково намалював ескізи свого, як він думав, завершельного тому «комікс-гоголіани». Проте видавництво не виділило фінансування – і серія виявилась завмерлою на «пів-слові».

Розповідь художника здивувала мене в хорошому сенсі цього слова. Відверто зізнавшись, що мав намір просто познайомитись і наразі не маю чіткого розуміння, які б нам проекти втілити разом, я попросив у Перетятька декілька днів на роздуми.

Гоголь-комікс, або 30 років потому

В 2020 році RAINSHOUSE не був тим, чим він є зараз. Колектив складався всього з декількох людей, і навіть видавництвом ми себе не називали – лише закритим клубом однодумців.

Але в нашому портфоліо вже була власна цифрова книга «Перфецький. Ілюстрована монографія», присвячена творчості Леоніда Перфецького (1901-1973) – військового та художника, відомого під прізвиськом «Батько Українського Коміксу». Саме він створив перший український комікс про УПА «Україна в боротьбі».

Обкладинка цифрової книги «Перфецький. Ілюстрована монографія», 2021 рік.

Працюючи над подібною літературою, а також враховуючи той факт, що Рейнсхаус розпочинався як мій особистий блог з оглядами українських коміксів, ми обговорювали можливість створити власний графічний роман. Плани були абстрактними на «колись потім». Проте фактор появи Перетятька прискорив події.

Тверезо оцінивши сили команди, ми провели другу зустріч – вже колективно. На ній було узгоджено план та укладено договір з художником. Згідно з ним Андрій Перетятько отримав повну творчу свободу та зобовʼязався домалювати четвертий комікс, використовуючи свої оригінальні ескізи з 1990-х. Рейнсхаус же в свою чергу гарантував, що повністю відреставрує старі комікси, зробить новий англомовний переклад їхньої текстової частини, візьме на себе маркетинг та видасть всі чотири історії під твердою обкладинкою у вигляді великої друкованої книги. Фінансуватись все буде з моїх приватних коштів.

Іменний підпис Андрія Перетятька на одному з гоголівських коміксів, 2021 рік.

Зробити все планувалось протягом року. Ми вдарили по рукам. За оптимістичними прогнозами комікс повинен був бути готовим в 2021, з урахуванням всіх форс-мажорів – максимум на початку 2022 року. Масштаб потенційних форс-мажорів тоді ніхто не зміг передбачити – спочатку ковід, потім повномасштабне російське вторгнення… Вони стали тими «чорними лебедями», які зламали всі задумки, подовживши строк в один рік в шість разів.

Ще до офіційного старту робіт я звʼязався з «Генезою», оригінальним видавцем продукту. Творцем коміксів був Андрій Перетятько, проте такий значний проект хотілося зробити за всіма правилами. Під час коронавірусного карантину навіть побачитись з їхнім керівництвом було окремим квестом. Благо, багатомісячні дистанційні перемовини та декілька розмов віч-на-віч принесли свої результати. Владнавши всі деталі, ми підписали відповідні документи.

Якщо б все вдалось, комікс-повернення Гоголя б сталося рівно через 30 років після його народження.

Дрібниці мають значення

Розробка будь-якого культурного продукту, в тому числі графічного роману, є актом творчості. Проте процес такої творчості іноді схожий на рутину, оскільки стає щоденною працею. Щоб не втомлювати нудними хронологічними подробицями, я краще зупинюсь на декількох конкретних аспектах, які зробили книгу «Микола Гоголь. Комікси!» такою особливою.

Кожен з окремих коміксів Перетятька мав свою власну обкладинку. Візуально схожі, вони зображували не скільки сцени з творів, скільки пейзажі міфічної гоголівської України. Проте для загального збірника хотілося зробити дещо відмінне – завʼязане на персону Гоголя і таке, щоб виглядало сучасним і водночас традиційним для українського мистецтва.

Задня сторона обкладинок оригінальних коміксів «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Вій». Художник Андрій Перетятько, 1993 рік.

RAINSHOUSE залучили художника зі сторони – Олександра «Nightgrowler» Сорочинського. Я розробив загальну концепцію фронталки та задніка, а він реалізував її в своєму стилі. Стилізована назва, де головним елементом став місяць (той, котрий був викрадений чортом з неба над Диканькою) також є його задумкою.

Мій ділетантсько-схематичний нарис структури обкладинки та початковий ескіз від художника Олександра Сорочинського. 2020 рік.

Спереду зображено Миколу Васильовича Гоголя в його молодому віці. На одязі силуети персонажів з «Ночі перед Різдвом». Зліва – Пузатий Пацюк, колишній запорозький козак та знахар, характерник з надприродними силами, котрий чаклунством змушував вареники самим летіти йому до рота. Справа – той самий чорт, який був одним з «драйверів» сюжету оповіді.

Передня обкладинка графічного роману «Микола Гоголь. Комікси!»

На задній частині обкладинки намальовану сцену з фінальної частини «Вію». Головний герой, студент Хома Брут, перехрещується і намагається врятуватись від злих сил у захисному колі, намальованому крейдою. З усіх боків на нього наступають нечисті сили. Їх семеро, і кожен монстр за задумом символізує смертні гріхи. Ми навмисно зашифрували серед них риси народів, які віками були ворогами українців.

Задня обкладинка графічного роману «Микола Гоголь. Комікси!»

Аби підкреслити український характер нашого видання, інша художниця – Анна Стужук – намалювала на форзаці книги особливий орнамент. Оскільки Гоголь описував «глибинну Україну», взявши за основу землі Полтавщини, візерунок ми взяли з розписаної пічки в одному з етнографічних музеїв реальної Диканькі.

Фото з музею в Диканці Полтавської області та форзац графічного роману «Микола Гоголь. Комікси!»

Хоча комікси поєднані спільною містичною тематикою, вони походили з різних гоголівських книг. Частина зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» – з її першого тому (1831 рік) «Страшна помста» та «Сорочинський ярмарок», а з другого (1832 рік) «Ніч перед Різдвом». В свою чергу повість «Вій» належала іншій книзі, «Миргороду» (1835 рік).

Сам Гоголь вигадав персонажа Рудого Панька – під цим іменем-псевдонімом і були надруковані перші книги письменника. За ремеслом пасічник, він немов би «розповідає» ці історії читачам, періодично «ламаючи четверту стіну», звертаючись до них напряму з уточненням або своєрідною мораллю.

На моє прохання Перетятько зберіг цю концепцію, зробивши Панька повноцінним учасником історії. Він фігурує не лише у вступі, а й в завершенні графічного роману. Всі репліки пасічника при цьому дослівно ті, які свого часу написав Микола Гоголь в оригінальних творах.

Персонаж Рудий Панько згідно опису з творів Миколи Гоголя. Художник Андрій Перетятько, 1993 рік.

Перші три комікси Перетятько малював повністю фарбами від руки. В 2020-ому році він вже освоїв компʼютерну техніку, і вирішив домальовувати четвертий «гібридним методом» – робити чорно-білі сцени на папері, сканувати їх, а потім розфарбовувати на планшеті.

В результаті його авторський стиль зберігся, проте кольористика «Сорочинської ярмарки» відносно інших коміксів змінилась. Більш яскрава та насичена, вона відображала позитивний настрій оповідання.

Всі сторінки були відреставровані і стандартизовані по шрифтам. Прийшлось багато працювати і з текстом. Оригінальні цитати з Гоголя в сумбурі девʼяностих були перекладені доволі топорною англійською. Мова була не те що не літературна – деякі вислови взагалі не мали сенсу. Фактично, переклад прийшлось робити з нуля, з чим блискавично впоралась Аліна Стара «Ліса» , військова-доброволець ЗСУ з 2022 року. Її внесок у вихід графічного роману взагалі важко переоцінити, оскільки вона була залучена буквально у всі етапи його доопрацювання, від вичитки до фінального друку.

1993 рік
2023 рік

Більшість з цих пунктів були зазначені в тому самому плані, котрий ми затвердили на початкових зустрічах з Перетятьком. Реалізація проекту йшла хоча й повільно, проте невпинно. Ковід затягував процес, але 24.02 він був повністю заморожений.

Культура під час війни

З початком повномасштабного вторгнення ветеранське видавництво RAINSHOUSE впало в анабіоз. Абсолютно всі його співробітники долучились до українського війська в якості добровольців. Більшість з наших досі в армії, в різних підрозділах сил оборони.

Роботи були відновлені лише після демобілізації Вікторії Рейнс. Вона стала новим головним редактором. Рейнсхаус фактично був перезапущений з нуля завдяки активному залученню волонтерської спільноти. З 2023 року видавництво знову почало працювати на повну, кратно розширивши свою діяльність, продукуючи літературу й мерч. Нині RAINSHOUSE за правом вважається найбільшим ветеранським видавництвом та центром ідеологічного забезпечення для бойових підрозділів та громадсько-політичних організацій.

Зосередившись на ідеологічній роботі, колектив тим не менш ніколи не забував про заморожений проект. Вже під час повномасштабки Андрій Перетятько намалював для Рейнсхаусу інший комікс, «Чорний Клин». Створений за сценарієм загиблого головного ідеолога Азову Миколи Кравченко, цей графічний роман розповідав про те, як українські націоналісти розпочинали партизанську війну на російській території.

Обкладинка та сторінки коміксу «Чорний Клин», 2023 рік.

Успіх «Чорного Клина» відкрив шлях до перезапуску гоголівських коміксів. Військовий час зробив їх навіть більш актуальними. В умовах, коли росіяни поставили собі за мету присвоїти українську культуру та фізично винищити її носіїв, поява нових популярних українських проектів перестала бути просто розвагою. Вона набула додаткового соціального значення.

7 Червня 2026 року, після шести років доопрацювань та більше як через тридцять років після створення, графічний роман «Микола Гоголь. Комікси!» був офіційно презентований на фестивалі FANCON в Києві.

Презентація гоголівських коміксів на FANCON, Київ, літо 2026 року.

На корінці книги поряд з логотипом Рейнсхаусу розміщено символ «Ідея Nації» – знак українських націоналістів, котрий служить маркером приналежності. Микола Гоголь, незважаючи на всі намагання, був, є та навіки залишиться українським письменником. Його творчість надихала та продовжує надихати його народ боротись за право жити на власній землі по своїм традиціям.

Шукайте графічний роман «Микола Гоголь. Комікси!» за посиланням.


Текст написав письменник Олексій Рейнс (позивний Консул)

Поділитися:

Свіжі публікації

Інші публікації

Микола Сціборський

Микола Сціборський на фото та картинах

Як виглядав головний ідеолог ОУН.

МВД РФ возбудило на меня уголовное дело за исследование украинских комиксов

Криминальные сводки культурного фронта.

Тризуб та Хрестомеч: два герби різних ОУН

Історія та значення націоналістичної символіки минулого.

Как козаки картины Перфецкого возвращали

Контрабандная история из Польши.