21 Січня 2025 року виповнюється рівно пʼять років з дня заснування RAINSHOUSE. Розпочавшись як мій приватний проект, внаслідок еволюційної розбудови він перетворився на масштабну структуру, яка тим не менш зберегла в собі початкову ідею.
В цьому тексті мені б хотілось коротко розповісти, як це сталось. Не варто чекати повного огляду всіх здобутків Рейнсхаусу за пʼятирічний термін. Успішних проектів настільки багато, що стаття б вийшла надто великою. Зараз корисно зафіксувати загальну картину розвитку видавництва.
Інструмент поширення ідеології
Світ так влаштований, що можливості конкретної особистості мають обмеження. Це твердження справедливо для всіх часів, і особливо – для нинішніх.
Можна написати книгу, але для її появи потрібен дизайнер, макетувальник та офіційно зареєстрована юридична особа з видавничою ліцензію, щоб ця книга була надрукована. А потім – склад для зберігання накладу, вантажники для транспортування та пакувальники, які відправлять книгу до магазинів чи до конкретних читачів.
Звичайно, з цим може впоратись і одна людина при докладанні надзусиль. Проте надзусилля не гарантують надзвичайний результат, скоріше навпаки. Саме тому для реалізації масштабних задумів замало особистості – треба команда, здатна працювати заради спільного результату.

Кожен, хто коли-небудь займався націоналістичною діяльністю в Україні, зіштовхувався з цензурою. В 2025 році важко уявити реалії минулого. Тоді достатньо було просто представитись правим чи націоналістом, аби автоматично перетворитись на персону нон-грата. Якщо при цьому ви ще й демонстрували символ «Ідея Nації» (ꑭ), то розмова взагалі припинялась до її початку.
В тих умовах неможливо було співпрацювати зі сторонніми культурними інституціями. Просякнуті лівацькими цінностями, вони відмовлялись мати справу з ультраправими, яких клеймили ворогами. Тому єдиною альтернативою просувати здоровий порядок денний стало створення власних організацій.
RAINSHOUSE (чи, як іноді пишуть, Рейнсхаус чи Рейнзхаус) постав саме з потреби втілювати масштабні проекти в життя в обхід цензурних обмежень. При цьому контролювати весь процес від задумки до реалізації. Мало написати ідеологічний текст – його треба оформити, а потім доставити до адресатів. Навіть при бажанні традиційні видавництва не змогли б це зробити, оскільки за саму згадку Nашої ідеології більшість соцмереж накладають немотивовані блокування.

Блог, клуб, видавництво
Публічно RAINSHOUSE був презентований в якості мого особистого телеграм-каналу. В ньому я публікував думки про те, як треба реформувати українську комікс-індустрію та висвітлював її історію. Метою було підняти питання фактичної відсутності в нас національної коміксистики. Пізніше цю проблематику обговорювали круглі столи в рамках громадської ініціативи «День Українського Коміксу».
Блог (підписники іноді помилково називали його «Рейнхаус») став помітним явищем в своїй ніші, і дозволив завʼязати корисні знайомства. Відгук аудиторії штовхнув на перший великий проект, яким стала цифрова книга «Перфецький. Ілюстрована монографія». Її й досі можна безкоштовно завантажити за посиланням.

Повністю ілюстроване дослідження присвячено постаті Леоніда Перфецького – ветерана Перших та Других Визвольних змагань, художника, який намалював перший комікс про УПА під назвою «Україна в боротьбі». Завдяки цьому в історію він увійшов під прізвиськом Батько Українського Коміксу.
Книгу неможливо було зробити лише моїми силами – тому я почав залучати ідейних знайомих та підписників. Так блог було реформовано в клуб закритого типу. Монографія Перфецького зібрала гарні відгуки, і природним наслідком початкового успіху стало розширення сфери діяльності. Ми почали працювати над власними коміксами та електронними книгами.
Для спрощення роботи було орендовано офіс та закуплена вся необхідна техніка. Роботу клубу я фінансував з власних коштів, і вся структура була названа RAINSHOUSE як похідна від мого прізвища. Тоді ж було й зареєстровано однойменний сайт за адресою RAINSHOUSE.com – джерело публікації всіх наших робіт.

В перший рік Рейнсхаусу було закладено організаційний базис. В тісному контакті з головним ідеологом Азову Миколою Кравченком «Круком» клуб розробив свій іміджевий проект – цифрову Бібліотеку Nаціоналіста, де зібрано класичні твори ідеологів українських націоналістів. Книги підбирав я особисто, і вони досі доступні для завантаження в зручних форматах. Абсолютно безкоштовно, ось посилання.
Дуже швидко робота RAINSHOUSE стала міжнародною. Для другої редакції монографії Перфецького нам надсилали знімки картин майстра з США та Канади. При чому в Монреалі знайшовся близький родич Перфецького, який поділився документальними свідоцтвами життя художника в еміграції. На жаль, ці матеріали досі зберігаються в архіві – ми не встигли їх опублікувати.

В жовтні 2021 року у власність клубу перейшли дві автентичні картини авторства Леоніда Перфецького, віднайдені в Польщі. Їхнє транспортування з Кракова до Києва нагадувало кінострічку, і там подіям я присвятив окрему статтю.
Рейнсхаус три роки поспіль фінансував премію Комікс Року, покликану підтримати коміксистів, які просували в своєму мистецтві українські сенси. Окрім грошового винагородження, ми розробили памʼятні коїни-монети та навіть бронзову статуетку з обличчям Леоніда Перфецького, над якою декілька місяців працював професійний скульптор.
Клуб отримав офіційну реєстрацію, де-юре перетворившись на книжкове видавництво. Тоді це розцінювалось простою інструментальною формальністю – інакше ми не могли реєструвати свою літературу в державній книжковій палаті. Згодом саме наявність ліцензії видавця визначило шлях Рейнсхаусу.

24.02
Повномасштабна війна внесла свої корективи. Весь особовий склад клубу долучився до оборони держави. Дехто як волонтер, проте більшість стали добровольцями української армії. Я пишаюсь знайомством з цими людьми, і гордий з того, що частина досі є діючими військовослужбовцями 3 ОШБр.
RAINSHOUSE повноцінно відновив роботу лише в листопаді 2022 року. Вікторія Рейнс – моя дружина – демобілізувалась з лав полку ССО АЗОВ, де проходила службу, і обійняла посаду головного редактора видавництва.
Новий Рейнсхаус під її керівництвом перетворився на азовський центр ідеологічного забезпечення. Найпопулярніша їхня ініціатива – це друк кишенькових оберегів з текстом Молитви Українського Nаціоналіста. Від самого початку їх розсилали – і продовжують розсилати – в бойові підрозділи української армії абсолютно безкоштовно. Стільки, скільки треба для укріплення духу військових.

Станом на 2025 рік я продовжую виконувати свій обовʼязок як військовий Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ. В мене немає можливості бути залученим в оперативні процеси, проте для видавництва я залишають ідеологічним куратором та одним з авторів-письменників.
Вже під час війни я написав декілька речей, в тому числі текст «Історія забороненого символу Ідея Nації». Зусиллями команди Рейнсхаусу він був вичитаний та оформлений у вигляді окремої ілюстрованої книги – спершу в цифровому вигляді, а потім і друкованому. Книга була оперативно перекладена англійською мовою і посприяла тому, що корпорація Meta (власники Facebook та Instagram) припинили блокувати користувачів за демонстрацію українського націоналістичного символу на своїх платформах.
Загалом і історія, і розвиток RAINSHOUSE нерозривно повʼязана з Ідеєю Nації. Видавництво боролось за його легальний статус і присвятило надзвичайно багато зусиль для пропагування в якості обʼєднавчого символу українського націоналізму. По суті він став другою емблемою структури, адже на кожній книзі Рейнсхаусу окрім офіційного логотипу (будинку з краплею) також розміщується знак IN (ꑭ).

Nаша платформа
Нині RAINSHOUSE є ключовим ветеранським видавництвом. Це зумовлено не лише масштабами компанії, а й суто світоглядним розумінням. Ще у вересні 2023 року частиною структури став бренд «Орієнтир» – книжкове видавництво, перше в Україні, засноване ветеранами новітньої російсько-української війни. Його очолював Микола Кравченко «Крук», і після його загибелі родина полеглого передала цю справу мені як ідеологічному спадкоємцю мого друга та вчителя.
Рейнсхаус профінансував, створив та підтримує Меморіал Крука – місце вшанування памʼяті, в рамках якої вже було підготовлено та видано дві з трьох книг трилогії «Крук». Те ж саме твердження справедливо й щодо інших робіт, таких як комікс про азовців «Чорний Клин» чи збірку поезій «Клятий Мольфар» зниклого безвісті солдата Олександра Гошилика. Весною читачі отримують змогу ознайомитись з «Базою Nаціоналізму» – кишеньковою книгою, яка є коротким викладенням ідей Миколи Кравченка.

В бойових підрозділах та громадських організаціях видавництво має в тому числі репутацію центра з морально-психологічної підтримки. За запитами воно відправляє «ідеологічні бокси Консула» – пакунки з літературою для облаштування міні-бібліотек. Все це робиться на безоплатній основі.
RAINSHOUSE.com хоча й досі іменується видавництвом, насправді переросло цей статус. Колектив не тільки створює книжкову продукцію, а й продукує мерч та одяг під ультраправим брендом CNSL CULT. В окремий напрямок виділено й виготовлення іграшок для дітей – цим опікується хенд-мейд майстерня RAINS Toys.
Шлях розбудови проекту демонструє – те, що має в собі здорове ідейне зерно, має всі можливості до зростання. Люди гуртуються навколо Ідей. Впевнений, спільнота, сформована навколо RAINSHOUSE, ще скаже своє слово в новітній історії.
Більше, ніж клуб. Масштабніше, ніж видавництво. Платформа, де військові та цивільні не антагоністи, а учасники єдиного національного організму. З днем народження, РХ!

Ексклюзив про логотип
Якщо з назвою все зрозуміло, то логотип видавництва – будинок з краплею – зʼявився при доволі незвичайних обставинах. Справа в тому, що він був намальований раніше. В 2012 році, за 8 років до заснування структури.
Будучи студентом, я планував присвятити своє життя розробці компʼютерних ігор. Разом з однодумцями створював модифікації для S.T.A.L.K.E.R. І вже тоді концептуально розмірковував над майбутнім. Думка про те, що зміни починаються з малого – так само, як океан з краплі – мені здавалась дуже влучною метафорою. Тим паче, враховуючи те, що краплі і дощ нерозривно повʼязані самою своєю сутністю…
15 Травня 2012 року я намалював логотип. Тоді – для потенційної фірми розробника ігор. Мінімалістичний та не дуже художній, проте красномовний. В мене зберігся і скан-копія сторінки з зошиту, і реалізація у Фотошопі.


Революція Гідності 2013-2014 років змінила мої життєві пріоритети, а російська агресія позбавила рідного дому на Донбасі. Мрія про ігри залишилась лише мрією.
Перші думки про блог в мене зʼявились восени 2018 року, і тоді ж постало питання про логотип. Допомогла моя подруга Альона Морозова. Креатив одразу крутився навколо «будиночку», і я згадав про невикористані студентські ескізи. В ніч з четвертого на пʼяте вересня ми займались пошуком, і під ранок розробили вже класичне лого RAINSHOUSE.
Сам не знаю навіщо, проте зберіг більшість робочих варіантів в окремій теці на флешці. Сьогодні це вже історія – ділюсь нею з тими, кому цікаво.








Обставини відклали реалізацію задумку про власний блог на роки, і створив я його лише 21 Січня 2020 року, коли коронавірусний карантин вже стукав у двері. Те, що почалось в той день, триває досі, чому я дуже радий.
Як буря починається з краплі дощу, так і відродження української культури в 21 сторіччі – це справа рук поодиноких ентузіастів. Але де крапля, там і океан. Ніщо не зупинить Ідею, час якої настав!