Крук. Що він означає для українських націоналістів?

Таємниця особистого знаку Миколи Кравченка, головного ідеолога Азову.

В березні 2022 року Київ штурмували російські війська. В ті весняні дні на уніформі та техніці оборонців столиці зʼявився особливий знак – малюнок птаха в клиновидному силуеті, в кутку якого було зображено символ «Ідея Nації» (ꑭ).

Всупереч українській геральдичній традиції мова йшла не про сокола чи орла, а про ворона. Або, як було зазначено підписом, це був «крук». Особистий позивний на той момент вже загиблого ідеолога Азову та всього Азовського Руху – Миколи Кравченка.

Столиця України вистояла, і бійці з шевроном птаха продовжили воювати за визволення всіх українських земель. Станом на кінець 2024 року цей символ широко розповсюджений серед військових Азову та Третьої окремої штурмової бригади, а також інших формувань української армії. Використовують його й цивільні – серед тих, хто активно волонтерить та підтримує фронт.

Чим Микола Кравченко заслужив подібну честь та чому малюнок ворона мав саме такий вигляд? Я знав Крука багато років, він був моїм другом та вчителем. Спадок Миколи досі має значний вплив на розвиток організованого націоналістичного руху. Враховуючи контекст, вкрай важливо розказати про походження та значення його особистого знаку «Крук» публічно.

Бо розповісти тут є багато чого, і не все в цій історії так очевидно.

Corvus corax зі Слобожанщини

Микола Кравченко народився 30 Травня 1983 року в невеликому місті Люботин на Харківщині. Козацьке минуле краю зумовило те, що через рух історичних реконструкторів він потрапив до колективу людей, які фактично сформували націоналістичне середовище Харкова початку 2000-х. Бажання відтворювати козацьке життя 17 сторіччя органічно перейшло в прагнення жити за козацькими традиціями вже в 21 сторіччі.

Я в це середовище не стільки потрапив, скільки його свідомо шукав. Як наслідок знайшов не середовище, а людей, що знаходились в тому самому пошуку. І вже разом ми зрозуміли, що шукати якусь спільноту немає сенсу. Треба створювати її самим. Ось так в принципі почалась історія «Патріоту України».

© Микола Кравченко.

За його власними спогадами, він вперше зіштовхнувся з активістами «ПУ» 31 Серпня 2005 року неподалік Харківського Університету імені Каразіна. «Патріот України» як організація стояла на світоглядних засадах ще дорозкольної ОУН, і за традицією попередників всі її учасники використовували псевдо. З того часу Миколу серед своїх знали під прізвиськом Крук.

Микола Кравченко «Крук» в однострої «Патріоту України». Харківщина, 2010 рік.

Достатньо подивитись на його знімки і стає зрозуміло, чому. Невеликого зросту, чорнявий, з гачкуватим носом та шрамом на обличчі – чим не людина-ворон зі скандинавських легенд? Микола був одним з тих, для кого псевдо в буквальному сенсі ставало другим імʼям і органічно доповнювало його особистість.

Щоправда, Микола називав себе Круком ще за роки до вступу в лав «ПУ». В сімейному архіві родини Кравченків зберігаються скан-копії його ранніх літературних експериментів. Більшість з них підписано саме цим псевдонімом та датовано ще 2003 роком!

Фрагмент оповідання «Володимир» авторства Миколи Кравченка «Крука» та його авторські ілюстрації.

В «Патріоті України» Крук обіймав посаду організаційно-кадрового референта. Після приходу до влади проросійського режиму Януковича, «ПУ» як українська націоналістична структура підпала під репресії. Проти активістів відкривали політично вмотивовані карні справи.

Націоналісти пішли в підпілля. Псевдонім з елементу антуражу став необхідністю, адже громадянина Миколу Сергійовича Кравченка було оголошено у всеукраїнський розшук. Це були часи виключно Крука – революціонера Правого Сектору та партизана загону «Чорний Корпус», який протидіяв проросійським бойовикам весною 2014 року на Сході України.

«Невідомий» спікер Правого Сектору. Кадр з відеозвернення весни 2014 року. Сьогодні можна відкрито говорити, що ним був Микола Кравченко.

Головний ідеолог Азовського Руху

Позбутись «статусу інкогніто» Микола зміг лише після легалізації «чорних чоловічків» у складі добровольчого батальйону АЗОВ. У військовій структурі окрім кадрових питань він завідував роботою з особовим складом. В тому числі впровадженням ідеології в бойових підрозділах.

Без активності Крука не було б багато того, що нині називається азовськими традиціями. Він скоротив Молитву Українського Nаціоналіста та впровадив ритуал її колективного читання. Обґрунтував та широково пропагував символ «Ідея Nації» як обʼєднавчу емблему сучасного українського націоналізму. Започаткував відділ друку навчальної літератури при батальйоні, який з часом переріс в книжкове видавництво «Орієнтир».

Після демобілізації Крук став одним з ключових осіб Азовського Руху – спільноти організацій, заснованих ветеранами Азову та тими, хто сповідує азовські цінності. Для ідеологічної уніфікації ним був розроблений спершу окремий освітній курс, а згодом й Хорунжа школа імені Миколи Сціборського. В рамках цієї освітньої структури готувались кадри, які в подальшому впроваджували вже наявну азовську ідеологію «на місцях» (у військових підрозділах, громадських організаціях, культурних спілках тощо).

Микола Кравченко «Крук» на одному з заходів Азову. 2015 рік.

Саме як головний ідеолог Азовського Руху Микола Кравченко завоював свій авторитет та повагу. Його онлайн-блог «Nотатки Крука» був своєрідним «камертоном» для націоналістів цілого покоління. Текстові дописи в короткій формі пояснювали головні аспекти азовської етики та естетики, розповідали про формування добровольчого феномену та робили історичний екскурс в націоналістичне минуле. Ці нотатки з часом були надруковані окремою книгою.

Місцем постійної роботи Крука був Київ, і саме тут він зустрів початок російського повномасштабного вторгнення. Отримавши зброю, Микола знову пішов добровольцем до армії – в загін територіальної оборони АЗОВ. Під час одного з виїздів автівку Крука «накрила» ворожа реактивна артилерія. Разом з Миколою Кравченком на місці загинув його адʼютант Сергій Машовець та група журналістів, яких вони супроводжували в зоні бойових дій.

Чорне крило друга Крука

Не буду приховувати – для нас в київському ТрО АЗОВ звістка про загибель Миколи стала тяжким моральним ударом. Незважаючи на високу інтенсивність боїв, була проведена церемонія прощання в столичному крематорії. Над гробом вже мертвого ідеолога лунала азовська клятва не тільки памʼятати, а й помститись.

Приблизно в ті самі дні деякі бійці виявили бажання якось відзначити постать Крука – в тому числі на символіці нашого підрозділу. Враховуючи активність російської пропаганди, це було не тільки правильно, а й дуже своєчасно. Було важливим показати ворогам – фізичне вбивство ідеолога не дорівнює знищення Ідеї, і її послідовники не тільки не впадають у відчай, а готові продовжувати воювати далі. Стільки, скільки треба.

«Мітка Крука» на азовській бронетехніці. 2022 рік.

В моєму архіві зберігався логотип видавничої фірми Миколи. Останній раз ми з ним займались його редагуванням в грудні 2021 року. Як засновник першого ветеранського видавництва «Орієнтир» Крук дуже чітко розумів значення Слова в питаннях боротьби. Він мріяв про розширення ідеологічного простору, в тому числі шляхом творення окремого бренду «Видавець Микола Кравченко».

Від цього імені встигли надрукувати лише одну книгу – «Замітки Кримської окупації», збірку спогадів українців-кримчан. Саме тоді й була розроблена окрема айдентика з тим самим чорним птахом.

Логотип видавничої фірми Миколи Кравченка

Кремезний силует крука стояв на клиновидній фігурі, що схематично повторювала обрис шеврона полку АЗОВ. Всередині була вписана монограма «МК» – Микола Кравченко. Літери розташували так, аби при бажанні їх можна було сприймати як «NK», тобто скорочення від «Nотатки Крука».

Цей логотип був використаний в якості основи для того, що в майбутньому перетворилось на «мітку Крука». Силует птаха дещо переробили – вписали всередину шеврона, змінили лапи та додали око. Позивний та символ «Ідея Nації» чітко демонстрували, якої ідеології притримуються носії цього знаку.

Перші патчі були виготовлені з тканини – їх носили бійці другого батальйону, а також представники секції G5. В ТрО АЗОВ останні відповідали за військово-цивільну співпрацю, в березні 2022 року їхнім головним завданням була побудова лінії оборони на північному заході Києва. Підрозділ до своєї загибелі очолював Микола Кравченко.

Один з перших шевронів «Крук». Весна 2022 року.

«Крук повернувся до київського полку Азов. Чорним крилом він захищає азовських добровольців, які по всій Україні поборюють російських окупантів», – це формулювання забезпечило ідеологічне обґрунтування появи нової націоналістичної символіки на війні.

З того моменту розпочинається стихійне поширення «мітки Крука». Під час оборони Києва її малювали на техніці та прапорах виключно бійці Азову, а згодом традиція поширилась й на інші підрозділи. Учасники Харківського контрнаступу з роти «Альбін» та спецпідрозділу KRAKEN активно використовували патчі з Круком під час бойових дій.

Бійці роти «Альбін» з шевроном «Крук» польового кольору. 2022 рік.

В травні 2022 року, на річницю заснування добровольчого батальйону АЗОВ, розпочав роботу «Цифровий Меморіал Крука» від RANSHOUSE.com. На окремому сайті зібрані фото, відео, тексти та біографічні відомості про життя Миколи Кравченка. Логотипом Меморіалу став той самий Крук.

Мітка ідейної стійкості

Сьогодні малюнок з чорним азовським птахом вже де-факто став частиною новітньої української геральдики. Він не привʼязаний до конкретного армійського підрозділу, та й взагалі не є суто військовим знаком. Його носіння не потребує будь-якого погодження від третіх осіб. Головне – усвідомлювати, ким був Микола Кравченко, за які ідеали він віддав життя та який сенс має його постать для покоління, вихованого війною.

Американський Музей фрагментів війни в 2023 році включив шеврон з малюнком Крука до своєї експозиції. Спеціальний куб з епоксидної смоли з сіро-чорним патчем мандрував містами Європи та США. «Ідея, що залишиться у вічності» – такими словами презентували цей артефакт на виставках.

Куб «Under the Black Wing», Музей фрагментів війни. 2023 рік.

«Мітка Крука» – це передусім мітка людей, що прагнуть підкреслити свою вірність Ідеї Nації, націоналістичній етиці та естетиці. Вони можуть не належати до Азову чи азовських структур, не бути діючими військовими чи ветеранами, не мати честі особисто знати Миколу Кравченка. Проте всі вони без виключення є послідовниками думки про необхідність здобути Велику Україну, безпечну та сильну, де б щасливо жили українські діти.

За ініціативою дружини Ольги прах Миколи було поховано в особливій артилерійській гільзі від гармати. З одного боку на ній намальовано фрагмент вишиванки. Подібні візерунки з українського одягу використовують на Слобожанщині – в тій місцевості, де народився ідеолог. З іншого «мітка Крука» та дата життя та смерті мого вчителя. Місяць позначено римськими цифрами. Так, як це прийнято у українських націоналістів ще з часів ОУН.

Гільза, в якій знаходиться прах головного ідеолога Азову. Кадр з церемонії поховання Миколи Кравченка, 2023 рік.

Меморіал Крука для фінансування своєї діяльності розповсюджує памʼятний пін-значок «Крук», отримати який можна за посиланням.

Про значення «мітки Крука» для Nашої ідеології навряд чи краще може розповісти хтось інший, аніж сам Микола Кравченко, Nаш Крук. Тому цей матеріал мені б хотілося завершити нотаткою його авторства:

Крук. Кракун. Чорний Ворон.

Давні народи вважали цих птахів важливими героями міфів про створення світу. Продовбавши небесну твердь, великий чорний ворон створив небесні світила. Ударами дзьобом об твердь земну перший крук висік першу іскру. Вороняче довголіття в давнину здавалося безсмертям. Кракуни завжди мали зі смертю особливі стосунки, адже саме смерть давала їм поживу.

Палеоазійські аборигени й американські індіанці прямо звуть крука творцем світу. Давньогрецький Аполон саме у воронячій подобі підшукував місця для перших полісів, витворюючи таким чином цивілізацію як таку. Імена круків скандинавського Одіна символізували їх владу над думкою (ідеєю про майбутнє) та пам’яттю (досвідом з минулого).

Памʼятний пін-значок «Крук»

Кракунів завжди вважали найрозумнішими з птахів. Сучасні вчені вважають, що саме чорні ворони були першими друзями людей. Ще до собак вони вказували первісним мисливцям на здобич, адже з упольованого самі завжди отримували свою частину. Наче давні боги, що отримували жертву за надіслану удачу. Можливо саме круки й були першими богами давніх людей.

Ми також можемо увірувати в силу крука. Можливо ця віра принесе комусь удачу. Сподіваюсь – всій країні. Nашій країні.

Більше про ідеї Миколи Кравченка можна дізнатись з його посмертно виданої книги «База Nаціоналізму».

Інші публікації