Організація Українських Націоналістів, заснована в 1929 році, мала чітку ієрархію та світогляд. Її Вождем та керівником був Євген Коновалець, а «людиною номер два» – Микола Сціборський. Останній займав офіційну посаду заступника голови Проводу ОУН та одночасно виступав головним ідеологом організації.
Сціборський поєднував в собі риси теоретика та практика. Він не лише писав націоналістичну публіцистику, а й постійно був залучений до безпосередньої роботи на місцях. Маючи за плечима досвід військової служби та освіту інженера-економіста, Сціборський розробив внутрішню структуру ОУН як політичної підпільно-революційної спільноти. Нині Сціборського знають перш за все як автора «Націократії» – концепції панування нації у власній державі, українську альтернативу доктринам демократії, комунізму, соціалізму, фашизму тощо.
В 2026 році у ветеранському видавництві RAINSHOUSE.com вийшла книга «Микола Сціборський. Нарис життя» авторства Оксани Лозової. Це перша та найдетальніша біографія ідеолога ОУН. Звідки він походив, як прийшов до націоналізму, яку роль відігравав в організації, чому після розколу став до табору «мельниківців» та як загинув в Житомирі в 1941 році.
Моя стаття є безкоштовним цифровим додатком до цієї книги. В матеріалі зібрано всі всіцілі знімки Миколи Сціборського та деякі картини, на яких він зображений. Я спеціально шукав оригінали та не використовував нейромережі, аби надати можливість всім побачити архівні фото у їх первозданному вигляді. Нехай цей ексклюзив стане візуальною галереєю та дозволить всім бажаючим глибше уявити, якою людиною Сціборським був за життя
Дворянин з ОУН
З метричних записів Успенської церкви міста Житомира ми знаємо, що батько Миколи Сціборського – Орест – був спадковим дворянином. Своєму сину він надав відповідну освіту. Специфічні звички з того виховання ідеолог зберіг на все життя. Від поведінки до притримання певних візуальних стандартів, як то зачіска чи використання тростини.
Перші відомі нам знімки Сціборського датовані 1920-1922 роками. Після поразки Перших визвольних змагань та втрати незалежності України він, як і інші українські вояки, знаходився в таборі для інтернованих в околицях міста Каліш, Польща. На той час він вже був визнаний лікарняною комісією інвалідом з втратою пʼятидесяти відсотків зору внаслідок отруєння газами на фронті.
На парадних портретах він позував в окулярах-пенсне та парадній формі з відзнаками сотника армії УНР.
Майбутній ідеолог ОУН офіційно демобілізувався з лав українського війська в 1924 році. Тоді ж він переїхав з Польщі до Чехословаччини, в місто Подєбради. Там він вступив до УГА (Української Господарської Академії), де здобував фах інженера-економіста. З тих пір Сціборський не носив форми і не фотографувався в ній, надаючи перевагу цивільному костюму.
Маючи уявлення про походження Сціборського та його життєвий шлях (два поранення на фронті та часткову втрату зору), в подальшому його дуже легко ідентифікувати на групових знімках. Дещо екстравагантний в силу молодості, якийсь час він носив краватку-метелик. І артистично позував, закидаючи ногу на ногу або асиметрично нахиляючи плечі внаслідок проблем зі спиною.
Після завершення навчання Сціборський вирушає далі на захід Європи – туди, де йде формування ПУН (Проводу Українських Націоналістів) та ОУН (Організації Українських Націоналістів). На світлинах наступних років він носить більш стримані ділові костюми та традиційні краватки, але залишається досі впізнаваним за рахунок зачіски з пробором, окулярам-пенсне та позуванню.
Незадовго до своєї загибелі Микола Сціборський зробив ряд своїх портретів. Вони датовані кінцем 1930-х років. Важко встановити не лише точну дату, а навіть місце зйомки. Вірогідніше за все це був Париж або Відень – він мешкав та працював в цих місцях.
Саме ці портрети стали основою для художників, що малювали посмертні зображення Сціборського після того, як його було вбито 30 Серпня 1941 року в Житомирі.
Могила головного ідеолога ОУН
Про обставини житомирської трагедії, її ймовірних учасників та мотивів скоєння докладно написано в згаданій на початку статті книзі. Посмертних знімків тіла ідеолога не існує, як і не збереглось кадрів з його поховання. Єдине, що ми маємо – це світлини могили.
В 1943 році, після приходу до Житомира красноармійців, хрести знесли, а могили зрівняли з землею. Після відновлення незалежності України в 1991 році місцеві націоналісти використали знімки Трояна як орієнтир. Завдяки вцілілому дереву вони змогли ідентифікувати місцезнаходження могили членів ОУН.
Спочатку на цьому місті встановили деревʼяний хрест з табличкою, а в 2014 – вже камʼяний хрест. На останньому вигравіювано слова поета Олега Ольжича, іншого члена ОУН, який дружив з Сціборським: «Державу не твориться в будучині, державу будується нині, це люди – на сталь перекуті в огні, це люди – як брили камінні».
Сціборський у мистецтві
Сьогодні, коли Україна звільнилась від режимів зовнішньої та внутрішньої окупацій, постать Миколи Сціборського відкрито вшановується українцями. Його імʼям називають вулиці та організації, а обличчя зʼявляться в різноманітних освітніх матеріалах.
На завершення своєї статті публікую два цифрових портрета головного ідеолога ОУН та автора «Націократії». Вони створені талановитим художником Дмитром Журавлем в 2017 та 2021 роках відповідно. Нині вони широко використовуються в націоналістичній публіцистиці, на обкладинках книг та навіть на шевронах бойових підрозділів. Додаю їхні зображення в зручному форматі для всіх охочих.
[PNG-файл]
[PNG-файл]
Використовуйте для вшанування Миколи Орестовича Сціборського – використовуйте для того, аби славити Nаших ідеологічних попередників.
Книгу «Микола Сціборський. Нарис життя», де викладена повна біографія головного ідеолога ОУН, шукайте за посиланням.
